0
В.В. Гордова Медичний інститут УАНМРезюме. У цій статті наводиться огляд літератури, присвячений уродженій та набутій адентії в дітей та підлітків. Розглянута закономірність виникнення адентій та неминучих ускладнень з боку зубощелепної системи, які можуть виникнути в разі непроведення профілактичних заходів на ранніх етапах захворювання.Summary. This article provides literatures’ observation about inborn and obtained adentition in children and youngs. Regularity arising of inevitable complication can happened in a case of non-prophylactic arrangement in early stage are considered.Часткова відсутність зубів унаслідок уродженої чи набутої адентії є досить розповсюдженою патологією зубощелепної системи в дітей та підлітків. Майже 25–30 % підлітків не мають премолярів і перших молярів у тій чи іншій комбінації. Останніми роками відзначена тенденція до зростання часткової втрати зубів, особливо серед молоді [1–3, 7].У літературі під терміном «адентія» розуміють уроджену відсутність зачатків тимчасових і постійних зубів або ж перших і других разом [17].Набута адентія постійних зубів виникає не тільки внаслідок несвоєчасного лікування ускладненого каріозного процесу та захворювань пародонту, а й унаслідок низького соціального рівня деяких груп населення, підвищеного почуття страху перед стоматологічним втручанням у дітей та підлітків [18, 20].З питань етіології та патогенезу вродженої адентії у фахівців існують суперечливі погляди. Деякі вчені розглядають уроджену відсутність верхніх латеральних різців і зубів мудрості як явище філогенетичної редукції зубощелепного апарату, а шипоподібну форму цих зубів уважають передвісником їх зникнення, тобто адентії [4, 11].Під терміном «редукція щелеп» розуміють «спрощення» жувального апарату, що супроводжується зменшенням кількості зубів, відповідною зміною їх форми та скороченням кількості горбиків [4]. Можна погодитися з поглядами Алтухова Н.В., беручи до уваги, що в первісної людини була більша кількість зубів (до 44–46-ти зубів). Досліджуючи стародавні черепи людини, Iseri H., Uzel I. дійшли висновку, що зубощелепні аномалії, які виявляються зараз, у тому числі й уроджена відсутність зубів, тобто адентія, існували і в стародавні часи [33]. Такої ж думки дотримуються Anderson P.J., Moss A.L., Anderson T., Andrews J., повідомляючи про вроджену відсутність других постійних молярів у первісної людини, за даними розкопок людских скелетiв [28, 29].Уроджена адентія може виникати внаслідок деяких спадкових захворювань, а саме при різноманітних ектодермальних дисплазіях. Ектодермальні дисплазії клінічнo й генетичнo Murdoch-Kinch C.A., Miles D.A., Poon C.K. відносять до гетерогенетичної групи, в якій існує понад 120 синдромів з порушенням похідних ектодерми [36]. Автори повідомляють про випадок синдрому «зуба та нігтя», що передається спадково за аутосомно-домінантним типом і характеризується гіподонтією, дисплазією нігтів і нормальним волоссям [26, 31]. Ектодермальна дисплазія, як зазначають Tape M.W., Туe Е., це група рідкісних спадкових порушень, які вражають різні тканини ектодермального походження. Чоловіки частіше страждають від цього захворювання, проте передача здійснюється через жінку-носія, яка звичайно нормальна та неуражена [45].Поєднання олігодонтії з низьким зрістом, маленькою окружністю голови в пацієнтки 19-ти років, у якої були відсутні треті та другі моляри, але змін потових залоз не спостерігалося, відзначали Sander A., Moser H., Lichti-Gallati S., Grimm I., Zingg M., Raveh J. Вивчаючи синдром Van der Wounde (VWS) – аутосомно-домінантне порушення, яке супроводжується гіподонтією та незрощенням твердого піднебіння, а також верхньої губи, Sander A., Schmelzle R., Murray J. дійшли висновку, що виникнення цих аномалій пов’язано з одним і тим самим геном [39–40]. За спостереженнями Jiroutova O., Mullerova Z., частота гіподонтії в осіб із незрощенням губи та піднебіння набагато вища, ніж з незрощенням губи [34]. Про тісний зв’язок гіподонтії з незрощуванням піднебіння свідчать й інші фахівці [27, 44].Нерозвинення зубів спостерігається при геміфаціальній мікростомії – асиметричній деформації голови та обличчя, спричиненій аномальним розвитком структур – похідних першої та другої зябрових дуг. Чим тяжче щелепно-лицьове порушення, тим більша вірогідність виникнення агенезу зубів. Синдром «ADULT» – аутосомно-домінантне порушення з пігментаційними аномаліями, подібне до синдрому «EEC» – ектодермальної дисплазії, описують Silvestri A., Natali G., Fadda M.T., Propping P., Zerres K. [37, 43].Висновку, що немає чіткої кореляції між уродженою відсутністю зубів, як з ізольованою формою, так і з ектодермальними симптомами або комбінацією ектодермальних симптомів, дійшли Schalk van cler Weide Y., Beemer F.A., Faber J.A., Bosman F. [41]. Різниця є лише в тому, що при олігодонтії, як частині синдрому, на відміну від ізольованої форми адентії, спостерігається більша кількість відсутніх зубів [42]. Такої ж думки дотримуються Anil K., а також Rushmah Meon, указуючи на дзеркальний тип спадкування адентії [30, 38].Серед причин уродженої відсутності зубів поряд зі спадковістю виділяють:• захворювання матері під час вагітності, авітамінозне харчування, несприятливі умови розвитку плода;• розлад функції залоз внутрішньої секреції;• токсичну дію деяких ліків;• фактори забруднення зовнішнього середовища, опромінення;• порушення обміну речовин, особливо кальцієвого [7–9, 32].Kjaer L., Kocsis G., Nodal M., Christensen L.R. пропонують ділити нерозвинення зубів на три етіологічні групи:1 – нерозвинення стосовно нервової тканини;2 – нерозвинення стосовно епітелію ротової порожнини;3 – нерозвинення стосовно підтримуючих (супроводжуючих) тканин.У осіб з нерозвиненням чотирьох нижніх молярів або премолярів та ектодермальною дисплазією вони спостерігали відсутність нижньощелепних каналів. Навіть у близнят, які мають однакову генетичну модель, є певні відмінності.Існують протиріччя і щодо частоти адентії, яка, за даними епідемічних досліджень, складає від 0,3 % до 10 % [7–9], а за звертанням у клініку – від 5 % до 28,5 % [1, 3, 19, 23, 24].Аналізуючи дані літератури щодо частоти адентіі серед певних рас, Хорошилкіна Ф.Я., Проскурін Е.Ф. дійшли висновку, що відсутність зачатків окремих зубів трапляється в усіх народів нашої планети [16, 21].За даними ортопантомографічного дослідження пацієнтів у віці від 8-и до 18-ти років, виявлена однобічна або двобічна адентія зубів, що мала такий розподіл: центральних різців у 7,74 % випадків, бічних різців – 15 %, ікол – 6,5 %, перших премолярів – 15 %, других премолярів – 17,36 %, перших молярів – 4,8 %, других молярів – 7,75 %, третіх молярів – 25,36 %. Уроджена відсутність зубів на верхній щелепі спостерігається в 1,3 разу частіше, ніж на нижній [22].Загальновідомо, що одним з найбільш масових оперативних втручань у щелепно-лицьовій ділянці є видалення зубів. Це є причиною розвитку набутої адентії постійних зубів у дітей та підлітків [6]. Такий вид адентії виникає не тільки внаслідок несвоєчасного лікування ускладненого каріозного процесу, а й унаслідок психоемоційного стану дитини та погіршення економічних і соціальних умов життя людей [14, 20]. До раннього видалення зубів призводить ряд місцевих і загальних причин.Загальними причинами передчасного видалення зубів у дітей та підлітків у першу чергу є ті, що призводять до хроніосепсісу, тобто коли зуб є вхідними воротами для інфекцій. При захворюваннях, розвиток яких пов’язаний зі стоматогенним вогнищем запалення, відмічається сенсибілізація організму до стрептококу, який майже завжди знаходиться в ушкоджених зонах зубів [13]. І.Г. Овруцький виділив чотири групи захворювань, що пов’язані зі стоматогенним вогнищем:• інфекційно-алергічні захворювання стрептококового генезу;• аутоалергічні захворювання;• захворювання, обґрунтовані сенсибілізацією до лікарських препаратів;• захворювання, пов’язані з пригніченням неспецифічної резистентності організму в результаті довгої дії.Таким чином, зуби, які є етіологічним фактором захворювань органів і систем, підлягають видаленню.До місцевих факторів раннього видалення зубів відносяться такі причини:• ускладнений карієс, який є причиною гострих і хронічних форм пульпіту, періодонтиту, остеомієліту, стрептококового хроніосепсису;• травматичні ушкодження зубів і щелеп;• доброякісні та злоякісні пухлини, в яких знаходиться зуб;• хронічне запалення міжзубного сосочку з резорбцією кісткової тканини міжзубної перетинки та хронічні форми пародонтиту;• помилки та ускладнення при лікуванні зубів [19].Останніми роками гострі та хронічні травматичні ушкодження зубів зустрічаються дедалі частіше. У дитячому віці гострі травми превалюють над хронічними. Вони складають близько 32 % випадків, і це є причиною руйнування та втрати зубів. При травмі порушується цілістність зуба, тканин, що його оточують, або положення зуба в зубному ряду. Зростання поширеності травм зубів у дітей пояснюється особливостями психоемоційного розвитку дитини, активною участю у спорті, падіннями, ударами, автодорожним травматизмом. У таких випадках, коли зуб не може бути вилікуваний ані терапевтично, ані ортодонтично, його видаляють.Незважаючи на велике значення постійних зубів у дітей та підлітків для подальшого формування жувального апарату, лікар-хірург завжди виходить з того, що кожний зуб, який не піддається консервативному лікуванню, повинен бути видалений [20, 25].Таким чином, часткова адентія зубів у дітей та підлітків є соціальною, економічною та медичною проблемою.При вроджених формах адентії, особливо якщо вона пов’язана із синдромами та спадковими захворюваннями, необхідна генетична профілактика, а також складна медико-соціальна реабілітація. Спадкова адентія зустрічається доволі рідко і супроводжується аномальним розвитком структур – похідних першої та другої зябрових дуг.Ізольована форма вродженої адентії за відсутності окремих зубів, особливо премолярів, має, на наш погляд, еволюційно-пристосувальний характер. Вона призводить до ускладнень з боку зубощелепної системи та змін у скронево-нижньощелепному суглобі. Така форма адентії викликає неправильне мезіодистальне змикання перших постійних молярів; нахил зубів, які оточують дефект у бік відсутнього зуба, та порушення іх оклюзійного контакту; збільшення різцевого перекриття; зменшення жувальної ефективності; прикусування язика та щік; естетичні недоліки, якщо відсутні зуби знаходяться у фронтальній ділянці [16].Більш розповсюдженою є набута адентія в дітей та підлітків, яка не тільки має негативні наслідки для зубощелепної системи, а й може сприяти соматичній патології.При набутій адентії постійних премолярів чи молярів у дітей та підлітків спостерігаються різноманітні ускладнення, а саме:• виникають запалення та дистрофічні процеси у тканинах пародонту не тільки в зубах, які оточують дефект, а й у кожному зубі системи;• виявляється патологічна стертість твердих тканин зубів, особливо різців на нижній щелепі;• має місце деформація зубних рядів унаслідок конвергенції зубів до 45 градусів, формування позитивного феномену Годона та альвеолярного висунення на стороні, протилежній дефекту;• у віддалені терміни спостерігаются зміни у скронево-щелепному суглобі – наявність артрозу за рахунок переміщення нижньої щелепи дистально, зниження висоти прикусу [26, 29, 31, 36, 40, 45].Усе це призводить до зменшення міжальвеолярної висоти, функціонального перевантаження жувальних м’язів, унаслідок чого порушується функція жування, вимовлення деяких звуків, спостерігаються естетичні зміни та психоемоційні розлади [29, 34, 39, 44].Вищевикладене свідчить про те, що заміщення включених дефектів зубних рядів у дітей та підлітків необхідно проводити на ранніх етапах з метою профілактики функціональних і морфологічних порушень з боку зубощелепної системи.Профілактика вторинних деформацій у дітей та підлітків є важливою проблемою для лікаря-стоматолога, яка потребує надмірної уваги та індивідуального підходу в кожному конкретному випадку. Виникла потреба подальшого вивчення цього питання з розробкою обґрунтованих методів профілактики ускладнень після раннього видалення постійних молярів чи премолярів та при їх уродженій адентії. ЛІТЕРАТУРА 1. Агаджанян С.Х. Анализ данных изучения ортопантомограмм и моделей челюстей при частичной адентии // Стоматология. – 1984. – Т. 63, № 6. – С. 74–75.2. Александрова Ю.М. Зубное протезирование у детей // Ортопедическая стоматология детского возраста / Под ред. А.И. Бетельмана. – Киев: Здоров’я, 1965. – С. 217–247.3. Александрова Ю.М. Возмещение дефектов зубов и зубных рядов у детей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – Киев, 1960. – C. 13.4. Алтухов Н.В. Анатомия зубов человека. – М., 1906. – C. 73–94.5. Арутюнян В.М., Агаджанян С.Х. Особенности формирования зубочелюстной системы при частичной и множественной адентии // Эксперим. и клиническая медицина. – 1987. – № 4. – С. 196–202.6. Артемов В.Г. Связь кариеса зубов с инфекционной патологией и комплексом социально-биологических факторов, а также возможности его прогнозирования у детей дошкольного возраста (эпидемиологическое исследование) // Стоматология. – 1987. – Т. 66. – № 6. – С. 68–70.7. Баранов Н.П. Неполная адентия // Советская стоматология. – 1936. – № 5. – С. 102–108.8. Бетельман Л.И. Ортопедическая стоматология. – М.: Медицина, 1965. – C. 404.9. Бетельман А.Н., Мухина Л.Д., Позднякова A.M., Александрова Ю.М. Ортопедическая стоматология детского возраста. – Киев, 1965. – C. 176.10. Коминек Я., Томан Я., Розковцева Я. Детская стоматология. – Прага, 1968. – С. 87–88.11. Криштаб С.И., Василевская 3.Ф., Мухина А.Д., Неспрядько В.П. Лечение зубочелюстных деформаций. – Киев: Здоров’я, 1982. – С. 63–65.12. Лабунець В.А. Розробка наукових основ планування стоматологічної ортопедичної допомоги на сучасному етапі її розвитку: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.22. – К., 2000. – C. 36.13. Львов П.П. Тр. 3-го Всесоюзного одонтологического съезда. – Л., 1928.14. Менделеевич В.Д. Психология детского поведения. – 2001. – С. 231–234. 15. Петров И.Ю. Опыт практического применения имплантантов НПА «Плазма Поволжья» в Центре имплантологии Воронежской области клинической стоматологической поликлиники // Новое в стоматологии. – 1997. – № 6. – С. 32–35.16. Самойлов Н.В., Сарыев И.А. Предупреждение нарушений формирования зубных рядов челюстей и лица при частичном врожденном отсутствии зубов.17. Справочник по ортодонтии. Под ред. М.Г. Бушана. – Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1990. – 488 с.18. Соловьев М.М., Игнатов Ю.Д., Протопопов Л.И. и др. // Стоматологія, 1985. – № 1. – С. 55–58.19. Точилина Т.А. Значение степени формирования постоянных зубов для прогнозирования результатов лечения сагиттальных аномалий прикуса // Тез. VIII всесоюзн. съезда стоматологов. – Москва, 1987. – С. 262–263.20. Трезубов В.Н. Приспособительные реакции у больных на ортопедическом стоматологическом приеме: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. – М., 1989. – 33 с.21. Хорошилкина Ф.Я., Проскурин Е.Ф. Особенности зубочелюстной системы при частичной и множественной адентии по данным ортопантомографии / Основные стоматологические заболевания. – Ташкент, 1976. – С. 99–102.22. Хорошилкина Ф.Я. Редкая форма адентии // Стоматология. – 1961. – № 1. – С. 94–95.23. Шамсиев Х.Н. Зубное протезирование у детей и подростков. – Ташкент: Медицина, 1985. – C. 75.24. Шамсиев Х.Н. Профилактическое зубное протезирование у детей и подростков // Стоматология. – 1985, т. 64. – № 1. – С. 38.25. Хоменко Л.О., Остапко О.І., Кононович О.Ф., Шматко В.І., Чайковський Ю.Б., Савичук Н.О., Біденко Н.В. Терапевтична стоматологія дитячого віку. – Київ: Книга плюс, 1999. – С. 369–382.26. Alessini D.J. Complete dentures for a child with hypohidrotic epidermal dysplasia: a clinical report [letter] // J. of Ргоsthetic. Dentistry. – 1996, Jun. – Vol. 75, N 6. – P. 6–86.27. Alkumru H.N., Colok G. Hemifacial microsomia and hypodontia: a case report // J. of Oral Rehabilitation. – 1992, Nov. – Vol. 19, N 6. – P. 671–675.28. Anderson P.J., Moss A.L. Dental findings in parents of children with cleft lip and palate // Cleft Palate-Craniofacial J. – 1996. – Vol. 33, N 5. – P. 436–439.29. Anderson T., Andrews J. Congenital absence of permanent second molars [see comments] // Br. Dental J. – 1996. – Vol. 180, N 11. – P. 436–437.30. Anil K. Anodontia associated with hypohidrotic ectodermal dysplasia // J. of Pierre Fauchard Academy. – 1996, Jun. – Vol. 6, N 2. – P. 55–59.31. Atasu M., Akyuz S. Congenital hypodontia: a pedigree and dermatoglyphic study // J. of Clinical Pediatric Dentistry. – 1995. – Vol. 19, N 3. – P. 215–224.32. Fischer-Brandies Н. Ргоbleme bеі dег kіеfегоrthpadisch-ргоthеtischen Веhаndlung bеі Раtiеnten mit Zahnunterzahl // Dtsch. zahnarztl. Ztschr. – 1985. – Vоl. 40, N 2. – S. 137–140 [та ін.].33. Iseri H., Uzel I. Impaction of maxillary canines and congenitally missing third molars. Description of an ancient skull (7250–6700 BC) // European Journal of Orthodontics. – 1993, Feb. – Vol. 5, N. 1. – P. 1–5.34. Jiroutova O., Mullerova Z. The occurrence of hypodontia in patients with cleft lip and/or palate // Acta Chirurgiae Pinsticae. – 1994. – Vol. 36, N 2. – P. 53–56.35. Laatikainen T., Ranta R. Hypodontia in twins discordant or concordant for cleft lip and/or palate // Scandinavian J. of Dental Research. – 1994. – Vol. 102, N 2. – P. 88–91.36. Murdoch-Kinch C.A., Miles D.A., Poon C.K. Hypodontia and nail dysplasia syndrome. Report of a case // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology. – 1993, Mar. – Vol. 75, N 3. – P. 403–406.37. Propping P., Zerres K. ADULT-syndrome an autosomal-dominant disorder with pigment anomalies, ectrodactyly, nail displasia, and hypodontia // Am. J. of Medical Genetics. – 1993. – Vol. 45, N 5. – P. 642–648.38. Rushmah Meon. Hypodontia of the primary and permanent dentition // Journal of Clinical Pediatric Dentistry. – 1992, Winter. – Vol. 16, N 2. – P. 121–123.39. Sander A., Schmelzle R., Murray J. Evidence for a microdeletion in Ig. 32–41 involving the gene responsible for Van der Woude syndrome // Human Molecular Genetics. – 1994. – Vol. 3, N 4. – P. 575–577.40. Sander A., Moser H., Lichti-Gallati S., Grimm I., Zingg M., Raveh J. Linkage of Van der Woude syndrome (VWS) to RUN and exclusion of the candidate gene TGFB2 from the disease locus in a large pedigree // Human Genetics. – 1993. – Vol. 91, N 1. – P. 55–62.41. Schalk van cler Weide Y., Beemer F.A., Faber J.A., Bosman F. Symptomatology of patients with oligodonlia // J. of Oral Rehabilitation. – 1994. – Vol. 21, N 3. – P. 247–261.42. Schalk van der Weide Y., Steen W.H., Bosman F. Taurodontism and length of teeth in patients with oligodontia // J. of Oral Rehabilitation. – 1993. – Vol. 20, N 4. – P. 401–412.43. Silvestri A., Natali G., Fadda M.T. Dental agenesis in hemifacial microsomia // Pediatric Dentistry. – 1996. – Vol. 18, N 1. – P. 48–51.44. Tanboga I., Pince S., Duzdar L. Dental management of a child with EEC syndrome // International Journal of Paediatric Dentistry. – 1992, Aug. – Vol. 2, N 2. – P. 99–103.45. Tape M.W., Туe Е. Ectodermal dysplasia: literature review and a case report // Compendium of Continuing Education in Dentistry. – 1995. – Vol. 16, N 5. – P. 524–528. Ключові слова: дитяча стоматологія, уроджена адентія, набута адентія, профілактика адентії.THE PROBLEM OF INBORN AND OBTAINED ADENTITIONS IN CHLDREN AND YOUNGSV. GordovaKey words: inborn adentition, obtained adentition, adentition’s prophylaxy.Современная стоматология
Чтобы добавить комментарий, нужно войти под своим
логином или
зарегистрироваться.
